Руйнівні наслідки розв’язаної Росією війни в Україні вплинули на малий і середній бізнес, який потребує комплексної фінансово-економічної підтримки відновлення та розвитку. Роль українського бізнесу у підтримці країни в умовах війни є надзвичайно важливою, оскільки він забезпечує робочі місця, у т.ч. для ВПО, наповнює бюджет, а також є надійним тилом через підтримку гуманітарних ініціатив та військових. У світі практично немає прикладів того, як бізнес відновлювався не після, а саме в час війни.
Із результатів дослідження стану та потреб бізнесу за рік повномасштабної війни, що оприлюднене на порталі Дія.Бізнес і проведене в межах «Ініціативи для відновлення економіки України» цікавими для теми цієї ініціативи є дані щодо роботи бізнесу у 2022 році: 31.7% підприємств повністю або майже повністю зупинили роботу; 8,9% підприємств вказали на зростання обсягів робіт порівняно з довоєнним періодом, а 8,0% підприємств вийшли на показники 2021 року. Загалом МСБ в Україні втратив 31,2% власних оборотів у 2022 році порівняно з 2021 роком. У контексті підтримки бізнесу результати цього опитування вказують на те, що в середньому у 2022 році (з початку повномасштабного вторгнення) різними видами державної допомоги скористались лише 39,6% опитаних представників МСБ. На фоні великої кількості інформації щодо різних грантових програм та проєктів з підтримки бізнесу, наведений відсоток виглядає не надто високим. Очевидно, що бізнес потребує більшої інформованості про існуючі проєкти та можливості фінансування.
Про перспективність і затребуваність проєктів і програм з підтримки підприємництва в Україні свідчать дані дослідження про очікувану додаткову потребу у фінансових ресурсах для розвитку бізнесу. Так, 47% опитаних представників МСБ оцінили її в межах від 30 до 300 тис.дол. для реалізації бізнес-стратегії протягом 3 років. При цьому, ці межі фінансової підтримки є найбільш очікуваними у предсатвників МСБ, створених у період 2020-2022 рр.
Отже, український бізнес в умовах війни продовжує функціонувати, має запит на грантову та іншу фінансову підтримку, але володіє недостатньою інформацією про можливості та доступність такої підтримки.
Тут постає питання: за якими критеріями обирати та підтримувати підприємницькі проєкти, щоб інвестовані грантодавцями фінансові ресурси мали стійкий ефект? Очевидно, що серед таких мають бути критерії на які орієнтується європейський бізнес сьогодні: рівність доступу до фінансування, інклюзивність та кліматична нейтральність. Для підтримки українського підприємництва ці чинники мають бути актуальними та «на часі» не завтра, не після Перемоги, а вже сьогодні.
Саме тому, метою цієї ініціативи є дослідження гендерного та кліматичного профілю проєктів підтримки підприємництва в Україні в умовах війни, їх результативності з точки зору сприяння економічній спроможності жінок та подолання кліматичних / енергетичних проблем в Україні. Впровадження основних критеріїв та показників відповідності проєктів з підтримки підприємництва в Україні гендерним і кліматичним аспектам сприятиме досягненню відповідних цілей сталого розвитку (SDG 5,7,12,13).
Зокрема, врахування гендерних аспектів у проєктах підтримки підприємництва сприятиме зміцненню економічної самозарадності жінок як вразливої цільової групи, розширенню можливостей відновлення їх бізнесу та створенню нових робочих місць, зокрема, у регіонах з найбільшою чисельністю ВПО.
Результати інших оприлюднених досліджень вказують, що з початку 2023 року 51% нових ФОПів відкрили жінки, а протягом 2022 року жінки зареєстрували понад 93 тисячі фопів — це 48% від загальної кількості нових малих бізнесів. І пояснення тут цілком очевидні - з початку повномасштабної війни жінки з одного боку стали найбільш вразливою соціальною групою, яка вимушена переміщатись із дітьми у безпечні регіони всередині країни чи закордон.
Необхідність врахування кліматичних аспектів у проектах підтримки підприємництва під час війни в Україні обумовлюється потребою стратегічної орієнтації бізнесу від тепер та у повоєнний період на подолання проблем зміни клімату та підтримки “зеленого” курсу у вирішенні енергетичних проблем.
Якщо з гендерним фокусом у проєктах підтримки підприємництва в Україні все добре, то в контексті реалізації кліматичних аспектів немає достатньої підтримки. На сьогоднішній день однією з найбільших грантових програм в Україні, що реалізується систематично та підтримує “зелені” інновації, просуває створення кліматично – орієнтованих технологій є програма “Кліматичні Інноваційні Ваучери”. Проєкт «Кліматичні Інноваційні Ваучери» є компонентом програми ЄБРР «Центр трансферу технологій та фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC), що підтримується ЄС у рамках ініціативи EU4CLIMATE. У 2017 році Україна стала першою країною, яка скористалася запропонованою ЄБРР схемою інноваційних ваучерів. В Україні даний проект реалізує НГО «Грінкубатор».
Для оцінки розуміння необхідності інтегрування гендерного та кліматичного профілів у проектах підтримки підприємництва в межах ініціативи розроблено та поширено анкету для опитування представниць/представників бізнесу Опитування здійснювалось в соціальній мережі Facebook на сторінці ГО «Енергійна країна». Опитування відбувалось протягом місяця: з 12.07.2023 до 07.08.2023 року. За цей час у ньому взяли участь 25 представників / представниць бізнесу: 68% - зареєстровані як ФОП, 20% - представники юридичних осіб та 12% опитаних – планують створити бізнес найближчим часом.
Цікавими для висновків дослідження є результати щодо того, що 56% опитаних не брали участі у проєктах підтримки підприємництва після 24.02.2022 року. Водночас, 80% - планують це зробити найближчим часом для розвитку свого бізнесу.
Враховуючи основні завдання дослідження, результати опитування підтверджують необхідність врахування гендерного профілю у проєктах підтримки бізнесу (наприклад, підтримка жіночого підприємництва; обов’язкове працевлаштування жінок, зокрема ВПО тощо). Про це зазначили 80% опитаних.
Цікавими є результати опитування щодо бачення представницями та представниками бізнесу основних аспектів кліматичного профілю у проєктах підтримки підприємництва в Україні. Так, серед запропонованих відповідей найбільшу частку становили “зелені” технології у виробництві продуктів харчування (52% опитаних). 36% надають перевагу ІТ-рішенням та “розумним” технологіям.
Серед основних аспектів гендерного профілю у проєктах підтримки підприємництва в Україні найбільш популярною була відповідь щодо необхідності підтримки проєктів із масштабування “жіночого” бізнесу. Ця тенденція цілком відповідає результатам оприлюднених досліджень щодо очікуваних обсягів фінансування представниками малого та середнього бізнесу. Так, для проєктів масштабування бізнесу розмір грантової підтримки повинен бути більшим, ніж для проєктів його створення. Бізнес, що готовий до масштабування є менш ризиковим та більш організованим із точки зору налагодження бізнес-процесів.
Таким чином, за результатами опитування підтверджена основна ідея дослідницької ініціативи – рекомендації щодо включення критеріїв гендерного профілю та кліматичних аспектів у програмах / грантах / проєктах підтримки підприємництва в Україні в умовах війни є затребуваними та актуальними.
Серед основних рекомендацій для стейкхолдерів цієї ініціативи можна зазначити наступне:
1) доцільно розробити універсальні критерії оцінки гендерної та кліматичної перспективи у підприємницьких проєктах.
2) розширити пропозиції секторальної підтримки “жіночого” підприємництва, а саме у сферах, які традиційно характеризувались засновниками чи власниками - чоловіками. Традиційно це технологічні та переробні сфери бізнесу, де створюється вища додана вартість та є потреба у більших фінансових ресурсах як для старту так і для масштабування бізнесу;
3) розширити джерела поширення інформації на локальному та державному рівні щодо існуючих програм підтримки підприємництва;
4) сприяти збільшенню потенціалу “жіночого” підприємництва у вирішенні кліматичних та енергетичних проблем.
Посилання на українську версію 👈
Посилання на англійську версію 👈
Ця публікація була підготовлена в рамках проєкту «Підтримка діяльності УНП ФГС СхП у 2021-2023 рр.», який реалізує Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів та жодним чином не відображає погляди Європейського Союзу чи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Українська національна платформа Форуму громадянського суспільства Східного партнерства ( http://eap-csf.org.ua/ ) — це мережа з понад 140 громадських організацій України, що відстоює українські інтереси в рамках Східного партнерства. Платформа є частиною Форуму громадянського суспільства Східного партнерства (ФГС СхП).
Форум громадянського суспільства Східного партнерства ( https://eap-csf.eu/ ) — унікальна багаторівнева регіональна платформа громадянського суспільства, спрямована на просування європейської інтеграції, сприяння реформам і демократичним перетворенням у шести країнах Східного партнерства — Вірменії, Азербайджані, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні. Будучи громадським елементом СхП, ФГС СхП намагається посилити громадянське суспільство у регіоні, підвищити рівень плюралізму в публічному дискурсі та політиці шляхом сприяння демократії участі та фундаментальних свобод. ФГС СхП — це позапартійна доброчесна неурядова організація.
Координація та загальна редакція:
Вікторія Годік, директорка з розвитку ГО «Енергійна Країна», координаторка ініціативи «Гендерні та кліматичні аспекти у проєктах підтримки підприємництва в Україні в умовах війни»
Авторка:
Наталія Ревуцька, к.е.н., координаторка ГО «Жіночий енергетичний клуб України»
Переклад англійською:
Олена Касьян, к.е.н., директорка ГО «Окей, таун»
Контактна інформація
Українська національна платформа
Форуму громадянського суспільства Східного партнерства
ГО «Енергійна Країна»
https://www.facebook.com/energiynaK/
ГО «Жіночий енергетичний клуб України»
https://www.facebook.com/wecu.com.ua/
ГО «Окей, таун!»
https://www.facebook.com/groups/okeytown
